25.08.11 Після 24 серпня: бойова невдача та політична перемога опозиції
.
Ст. Овчаренко
Вчорашній день в Києві був бойовою поразкою, але політичною перемогою. Влада довела, що ми для неї - не співгромадяни - а населення окупованої країни.
Таке буває навіть в приватному житті: інколи тебе хочуть скомпрометувати, вчинивши бійку – щоб потім говорити: «Обоє рябоє!».
Так партія регіонів заохочує дрібну істоту Богословську кидатися на ЮВТ, що потім намалювати картину як «зчепилися дві скажені баби».
Але Юля на провокації не аселення окведеться. Як кожний розумний чоловік у приватному житті у бійку не вступає – поки усі не пересвідчаться, що він – не ініціатор такої бійки. Керівники опозиції розумно закликали відступити в бойовому порядку1. Так і вчора в Києві:
- в Київ не пропустили людей з регіонів
- в Київ навезли беркутівців з Луганська та Дніпропетровська – чи ще звідкілясь.
Тобто – сторони поставлені були в нерівні умови.
2. Термін зібратися був в півгодини – з 10.30 по 11.00.
З боку мітингувальників не було підготовлених бійців, не були представники загонів самооборони – вони ще не створені.
З боку влади – не просто міліціонери – там були спецчастини МВС та СБУ при повній викладці на велику суму грошей (ось куди витратили зекономлені на військовий парад гроші!).
Так що сили були нерівні: і з боку мітингувальників близько 15-18 тис. людей (киян!) – і з боку влади – теж 18 тис. – але з УСІЄЇ країни!
3. Тепер придивимося:
- на 24 серпня Тимошенко в СІЗО – як символ боротьби за незалежність України яку ось-ось втратять;
- на 24 серпня зникла проблема не тільки єдності опозиції – але й лідерства. Це, однозначно, Юлія Тимошенко. Інші – не об’єднуються – а лише приєднуються. Все.
Все – сама влада обрала собі символічного ворога, який набагато небезпечніший «матеріального», на волі. Демонстративна відмова ЮВТ з боку влади на побачення з матір’ю при відсутності складу та події злочину – виявила дріб’язковість та недалекоглядність влади.
Нездатність ВБИВАТИ своїх ворогів по всій країні робить цю владу СЛАБКОЮ – бо жорстокість разом зі слабкістю не лякає, а лише дратує ворога.
Нинішня влада ПРИРЕЧЕНА завдавати НАПІВУДАРИ опозиції, лише загартовуючи її.
Влада хоче напівкриком, напівударом, без власного кладовища ворогів (як у Путіна та Лукашенка) залякати країну з ментальністю, розділеною навпіл історично.
Це усі добре бачать – бо живемо в час мобілок та інтернету.
Отже – саме нервове напруження влади стало політичною поразкою Януковича.
Такі нервові стреси стануть частіше. Політична та громадська активність в регіонах гостріше, ніж в столиці – отже на всіх «беркутів» та «грифонів» хронічно не вистачатиме.
Адже весь час населення дратуватиметься діями панівних рейдерів та мажорів…
А сил – немає, суспільної підтримки – не вистачатиме.
Вибори? Намагання «продавити» правильні протоколи призведе до непередбачуваних наслідків по усій країні.
Ми, дійсно, не Росія. До того ж у нас нема доходів підгодовувати продажний натовп.
Казали ж Януковичу, напевно, що репресії проти опозиції потрібно проводити в атмосфері суспільної підтримки…
Але що поробиш з людиною, яка майже не відвідувала вищу школу…
Здоровий глузд – не висхідний момент, а результат духовного, інтелектуального розвитку.
Може – нехай Україна ще почекає – поки Янукович щось опанує на рівні робфаку? (робітничого факультету часів радянської влади)?
Куди Януковичу щось знати про парадокси історії?
Він і слів таких не чув…
Ст. Овчаренко
Вчорашній день в Києві був бойовою поразкою, але політичною перемогою. Влада довела, що ми для неї - не співгромадяни - а населення окупованої країни.
Таке буває навіть в приватному житті: інколи тебе хочуть скомпрометувати, вчинивши бійку – щоб потім говорити: «Обоє рябоє!».
Так партія регіонів заохочує дрібну істоту Богословську кидатися на ЮВТ, що потім намалювати картину як «зчепилися дві скажені баби».
Але Юля на провокації не аселення окведеться. Як кожний розумний чоловік у приватному житті у бійку не вступає – поки усі не пересвідчаться, що він – не ініціатор такої бійки. Керівники опозиції розумно закликали відступити в бойовому порядку1. Так і вчора в Києві:
- в Київ не пропустили людей з регіонів
- в Київ навезли беркутівців з Луганська та Дніпропетровська – чи ще звідкілясь.
Тобто – сторони поставлені були в нерівні умови.
2. Термін зібратися був в півгодини – з 10.30 по 11.00.
З боку мітингувальників не було підготовлених бійців, не були представники загонів самооборони – вони ще не створені.
З боку влади – не просто міліціонери – там були спецчастини МВС та СБУ при повній викладці на велику суму грошей (ось куди витратили зекономлені на військовий парад гроші!).
Так що сили були нерівні: і з боку мітингувальників близько 15-18 тис. людей (киян!) – і з боку влади – теж 18 тис. – але з УСІЄЇ країни!
3. Тепер придивимося:
- на 24 серпня Тимошенко в СІЗО – як символ боротьби за незалежність України яку ось-ось втратять;
- на 24 серпня зникла проблема не тільки єдності опозиції – але й лідерства. Це, однозначно, Юлія Тимошенко. Інші – не об’єднуються – а лише приєднуються. Все.
Все – сама влада обрала собі символічного ворога, який набагато небезпечніший «матеріального», на волі. Демонстративна відмова ЮВТ з боку влади на побачення з матір’ю при відсутності складу та події злочину – виявила дріб’язковість та недалекоглядність влади.
Нездатність ВБИВАТИ своїх ворогів по всій країні робить цю владу СЛАБКОЮ – бо жорстокість разом зі слабкістю не лякає, а лише дратує ворога.
Нинішня влада ПРИРЕЧЕНА завдавати НАПІВУДАРИ опозиції, лише загартовуючи її.
Влада хоче напівкриком, напівударом, без власного кладовища ворогів (як у Путіна та Лукашенка) залякати країну з ментальністю, розділеною навпіл історично.
Це усі добре бачать – бо живемо в час мобілок та інтернету.
Отже – саме нервове напруження влади стало політичною поразкою Януковича.
Такі нервові стреси стануть частіше. Політична та громадська активність в регіонах гостріше, ніж в столиці – отже на всіх «беркутів» та «грифонів» хронічно не вистачатиме.
Адже весь час населення дратуватиметься діями панівних рейдерів та мажорів…
А сил – немає, суспільної підтримки – не вистачатиме.
Вибори? Намагання «продавити» правильні протоколи призведе до непередбачуваних наслідків по усій країні.
Ми, дійсно, не Росія. До того ж у нас нема доходів підгодовувати продажний натовп.
Казали ж Януковичу, напевно, що репресії проти опозиції потрібно проводити в атмосфері суспільної підтримки…
Але що поробиш з людиною, яка майже не відвідувала вищу школу…
Здоровий глузд – не висхідний момент, а результат духовного, інтелектуального розвитку.
Може – нехай Україна ще почекає – поки Янукович щось опанує на рівні робфаку? (робітничого факультету часів радянської влади)?
Куди Януковичу щось знати про парадокси історії?
Він і слів таких не чув…
